Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сердце -ется

  • 1 сердце

    1) се́рце

    большо́е \сердце це у кого́ — вели́ке се́рце в ко́го; (перен.) вели́кої душі́ люди́на хто

    берёт (хвата́ет) за́ \сердце це — см. хватать I 2)

    всем \сердце цем — щи́рим се́рцем, щи́ро

    от всего́ \сердце ца — від щи́рого (від усьо́го) се́рця; ( искренне) щи́ро, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно

    отлегло́ от \сердце ца — см. отлегать

    по цу (по́ \сердце цу) кому́ — до вподо́би (до душі́, до се́рця) кому́

    принима́ть, приня́ть [бли́зко] к се́рдцу — бра́ти, узяти [бли́зько] до се́рця

    разби́ть \сердце це чьё — перен. розби́ти се́рце чиє́

    \сердце це боли́т (щеми́т, но́ет) — се́рце боли́ть (щеми́ть, ни́є)

    \сердце це моё! — (в обращении) се́рце (се́рденько) моє́!

    \сердце це разрыва́ется — перен. се́рце кра́ється (розрива́ється; розпука́є)

    с откры́тым (с чи́стым) \сердце цем — з щи́рим (з відкри́тим) се́рцем, з щи́рою душе́ю

    2) (гнев) се́рце, гнів, -у, гні́вання

    в \сердце ца́х — нареч. спересе́рдя, з се́рця; диал. в пересе́рдю

    держа́ть (име́ть) це на кого́ — гні́ватися, ма́ти гнів, гніви́тися на ко́го, ма́ти се́рце на (про́ти) ко́го

    сказа́ть с \сердце цем — сказа́ти роздрато́вано (серди́то)

    Русско-украинский словарь > сердце

  • 2 сердце

    се́рдц||е
    koro;
    ♦ положа́ ру́ку на́ \сердцее plej sincere, tute malkaŝe;
    от всего́ \сердцеа el la tuta koro;
    в \сердцеа́х разг. kolere, dumkolere.
    * * *
    с.

    до́брое се́рдце — buen corazón

    золото́е се́рдце — corazón de oro

    зло́е се́рдце — mal corazón

    се́рдце боли́т — duele el corazón

    опера́ция на откры́том се́рдце — operación a corazón abierto

    ка́менное се́рдце — corazón de piedra

    се́рдце подсказа́ло — me lo anunció (dijo) el corazón

    у него́ нет се́рдца — no tiene corazón

    у него́ се́рдце кро́вью облива́ется — se le parte (se le arranca) el corazón

    се́рдце оборвало́сь — se le heló el corazón

    у него́ се́рдце упа́ло — se le cayó el alma a los pies

    у него́ се́рдце сжа́лось (за́мерло) — se le encogió (se le heló) el corazón

    у меня́ отлегло́ от се́рдца — sentí alivio (en el corazón)

    открыва́ть се́рдце — abrir el corazón

    чу́ет моё се́рдце — me lo anuncia (me lo dice, me lo da) el corazón

    в глубине́ се́рдца — en lo hondo del corazón

    тро́нуть до глубины́ се́рдца — tocar en lo hondo del corazón

    ••

    всем се́рдцем — con (de) todo corazón

    от всего́ се́рдца, от полноты́ се́рдца — de todo corazón

    от чи́стого се́рдца — de todo corazón

    с лёгким се́рдцем — tranquilamente

    с тяжёлым се́рдцем — con un peso en el alma (en el corazón)

    с замира́нием се́рдца — con ansiedad, con el alma en un hilo, con el corazón encogido

    как (сло́вно) ножо́м по́ сердцу — una cornada en el corazón

    быть по́ се́рдцу (+ дат. п.) разг. — ser del agrado (de)

    брать за́ се́рдце разг. — tocar en el corazón, llegar al alma, atravesar el corazón

    се́рдце не на ме́сте — no caberle el corazón en el pecho

    у меня́ се́рдце не лежи́т (к + дат. п.) — no es para mi genio (gusto)

    сорва́ть се́рдце (на + предл. п.) — descargar la cólera (en)

    в се́рдца́х — en un arranque de cólera

    скрепя́ се́рдце — de mala gana, con dolor de corazón; haciendo de tripas corazón

    (не) принима́ть бли́зко к се́рдцу — (no) tomar a pechos

    покоря́ть се́рдца́ — partir (romper) corazones

    положа́ ру́ку на́ се́рдце — con el corazón en la mano, sinceramente

    у него́ на се́рдце ко́шки скребу́т — una pena le roe el alma (el corazón)

    порази́ть в са́мое се́рдце — clavarle (clavársele) en el corazón

    снять ка́мень с се́рдца — dilatar (ensanchar) el corazón

    надрыва́ть се́рдце — partir (quebrar) el corazón

    с глаз доло́й - из се́рдца вон погов. — ojos que no ven, corazón que no siente; a espaldas vueltas memorias muertas; para no querer no ver

    * * *
    с.

    до́брое се́рдце — buen corazón

    золото́е се́рдце — corazón de oro

    зло́е се́рдце — mal corazón

    се́рдце боли́т — duele el corazón

    опера́ция на откры́том се́рдце — operación a corazón abierto

    ка́менное се́рдце — corazón de piedra

    се́рдце подсказа́ло — me lo anunció (dijo) el corazón

    у него́ нет се́рдца — no tiene corazón

    у него́ се́рдце кро́вью облива́ется — se le parte (se le arranca) el corazón

    се́рдце оборвало́сь — se le heló el corazón

    у него́ се́рдце упа́ло — se le cayó el alma a los pies

    у него́ се́рдце сжа́лось (за́мерло) — se le encogió (se le heló) el corazón

    у меня́ отлегло́ от се́рдца — sentí alivio (en el corazón)

    открыва́ть се́рдце — abrir el corazón

    чу́ет моё се́рдце — me lo anuncia (me lo dice, me lo da) el corazón

    в глубине́ се́рдца — en lo hondo del corazón

    тро́нуть до глубины́ се́рдца — tocar en lo hondo del corazón

    ••

    всем се́рдцем — con (de) todo corazón

    от всего́ се́рдца, от полноты́ се́рдца — de todo corazón

    от чи́стого се́рдца — de todo corazón

    с лёгким се́рдцем — tranquilamente

    с тяжёлым се́рдцем — con un peso en el alma (en el corazón)

    с замира́нием се́рдца — con ansiedad, con el alma en un hilo, con el corazón encogido

    как (сло́вно) ножо́м по́ сердцу — una cornada en el corazón

    быть по́ се́рдцу (+ дат. п.), разг. — ser del agrado (de)

    брать за́ се́рдце разг. — tocar en el corazón, llegar al alma, atravesar el corazón

    се́рдце не на ме́сте — no caberle el corazón en el pecho

    у меня́ се́рдце не лежи́т (к + дат. п.) — no es para mi genio (gusto)

    сорва́ть се́рдце (на + предл. п.) — descargar la cólera (en)

    в се́рдца́х — en un arranque de cólera

    скрепя́ се́рдце — de mala gana, con dolor de corazón; haciendo de tripas corazón

    (не) принима́ть бли́зко к се́рдцу — (no) tomar a pechos

    покоря́ть се́рдца́ — partir (romper) corazones

    положа́ ру́ку на́ се́рдце — con el corazón en la mano, sinceramente

    у него́ на се́рдце ко́шки скребу́т — una pena le roe el alma (el corazón)

    порази́ть в са́мое се́рдце — clavarle (clavársele) en el corazón

    снять ка́мень с се́рдца — dilatar (ensanchar) el corazón

    надрыва́ть се́рдце — partir (quebrar) el corazón

    с глаз доло́й - из се́рдца вон погов. — ojos que no ven, corazón que no siente; a espaldas vueltas memorias muertas; para no querer no ver

    * * *
    n
    gener. buche, pecho, corazón

    Diccionario universal ruso-español > сердце

  • 3 сердце

    [-рц-] с.
    1) анат. heart
    2) (средоточие доброты, любви, эмоций, предчувствий) heart

    до́брое се́рдце — kind / tender heart

    золото́е се́рдце — a heart of gold

    у него́ нет се́рдца — he has no heart

    от всего́ се́рдца — from the bottom of one's heart, whole-heartedly

    иду́щий от се́рдца — heartfelt

    се́рдце чу́ет беду́ — my heart / mind misgives me

    реша́ть не ра́зумом, а се́рдцем — be guided by one's heart, not one's head; let one's heart have the final say

    3) (привязанность, симпатия) heart

    моё се́рдце принадлежи́т вам — my heart belongs to you

    он завоева́л на́ши сердца́ — he won our hearts

    отда́ть своё се́рдце кому́-л (влюбиться в кого-л) — lose one's heart to smb

    4) ( грудь) heart, bosom

    прижа́ть кого́-л к се́рдцу — clasp smb to one's heart

    5) книжн. высок. (рд.; центр, главная часть) the heart (of)

    в са́мом се́рдце Пари́жа — in the very heart of Paris

    ••

    се́рдце кро́вью облива́ется у кого́-л — smb's heart is bleeding

    се́рдце ра́дуется (при ви́де чего́-л; от созна́ния чего́-л) — it does one's heart good [to see smth; to know smth]

    в сердца́х — in a (fit of) temper; vexedly

    да́ма се́рдца — см. дама

    носи́ть под се́рдцем кого́-л книжн. — be pregnant with smb

    от чи́стого се́рдца — in all sincerity, from the bottom of one's heart

    предлага́ть ру́ку и се́рдце кому́-л — offer smb one's hand and heart

    принима́ть (бли́зко) к се́рдцу что-л — take smth close [-s] to heart

    у него́ отлегло́ от се́рдца — he felt relieved [-'liːvd]

    скрепя́ се́рдце — reluctantly, grudgingly

    по́ се́рдцу разг. — after one's heart; to one's liking

    с глаз доло́й - из се́рдца вон погов. — out of sight, out of mind

    с тяжёлым се́рдцем — with a heavy heart

    с лёгким се́рдцем — with a light heart, light-heartedly

    всем се́рдцем — with all one's heart, with one's whole heart

    у него́ се́рдце упа́ло / за́мерло — his heart sank

    у него́ се́рдце за́мерло от ра́дости — his heart melted with joy

    с замира́нием се́рдца — with a sinking / palpitating heart

    у него́ се́рдце разрыва́ется — his heart is breaking

    у него́ тяжело́ на се́рдце — his heart is heavy, he is sick at heart

    у него́ не лежи́т се́рдце (к) — he has no liking (for)

    Новый большой русско-английский словарь > сердце

  • 4 сердце

    с
    Herz n -ens, pl -en

    о́бласть се́рдца — Hérzgegend f

    поро́к се́рдца — Hérzfehler m

    у него́ больно́е се́рдце — er ist hérzkrank

    ••

    до́брое се́рдце — gútes Herz

    по́ се́рдцу — nach Wunsch

    от всего́ се́рдца — von gánzem Hérzen

    скрепя́ се́рдце — mit schwérem Hérzen

    положа́ ру́ку на́ се́рдце — Hand aufs Herz

    у меня́ тяжело́ на се́рдце — es ist mir schwer ums Herz, es ist mir schwer zumúte

    у меня́ отлегло́ от се́рдца — mir ist ein Stein vom Hérzen gefállen

    принима́ть что-либо бли́зко к се́рдцу — sich (D) etw. (A) zu Hérzen héhmen (непр.)

    (у меня́) се́рдце кро́вью облива́ется — mir blútet das Herz

    у меня́ се́рдце не на ме́сте — ich fínde kéine Rúhe

    у меня́ се́рдце не лежи́т к э́тому — das widerstrébt mir

    с глаз доло́й - из се́рдца вон посл. — aus den Áugen, aus dem Sinn

    в се́рдца́х — im Zorn, zórnerfüllt

    сорва́ть се́рдце на ком-либо — séinen Zorn an j-m (D) áuslassen (непр.); sein Mütchen an j-m (D) kühlen (разг.)

    у него́ се́рдце в пя́тки ушло́ — ihm fiel das Herz in die Hósen (разг.)

    Новый русско-немецкий словарь > сердце

  • 5 обливаться

    облиться обливатися, облитися и обіллятися, уливатися, улитися, зливатися, злитися чим, (о слезах) зрошатися, зроситися. [Вона все сльозами вливалася (М. В.). Слізьми так і зрошається (М. В.)]. Обливаться кровью - кривавитися, скривавитися, об'юшуватися, мазкою, пасокою вмитись. Сердце -ется кровью - серце кров'ю (кривлею) обкипає. Он -вается потом - йому піт очі заливає, його піт зливає.
    * * *
    несов.; сов. - обл`иться
    1) облива́тися, обли́тися и пооблива́тися, полива́тися, поли́тися и полля́тися
    2) строит. (несов.) облива́тися; полива́тися; улива́тися, злива́тися; полива́тися

    Русско-украинский словарь > обливаться

  • 6 надрывать

    ρ.δ.
    βλ. надорвать.
    εκφρ.
    глотку (горло) – ξελαρυγγίζομαι φωνάζοντας.
    1. βλ. надорваться.
    2. καταβάλλω τεράστιες προσπάθειες ή όλες τις δυμάμεις.
    3. ξελαρυγγίζομαι από τις φωνές. || ταλαιπωρούμαι, βασανίζομαι εξαντλούμαι, κόβομαι, τσακίζομαι, λιώνω.
    εκφρ.
    сердце -ется – η καρδιά σπαράζει (ραγίζει), καταθλίβομαι.

    Большой русско-греческий словарь > надрывать

  • 7 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 8 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 9 разрываться

    2) ( делать сразу много дел) dividersi tra molte cose
    ••
    * * *
    несов.

    разрыва́ться на части — farsi in quattro

    у меня сердце разрыва́ется — mi si spezza / schianta il cuore

    * * *
    v
    gener. recidersi (о ткани), schiantarsi, scoppiare, stracciarsi, strapazzarsi, strapparsi

    Universale dizionario russo-italiano > разрываться

  • 10 исполняться

    исполниться
    1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;
    2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;
    3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;
    4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).
    * * *
    I несов.; сов. - исп`олниться
    1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися
    2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися
    II несов.; сов. - исп`олниться
    (чем, чего - наполняться) спо́внюватися и сповня́тися, спо́внитися (чим, чого); ( проникаться) пройма́тися, пройня́тися, -йму́ся, -ймешся, перейма́тися, перейня́тися (чим)

    Русско-украинский словарь > исполняться

  • 11 рука

    ж.

    маха́ть руко́й — wave one's hand

    вести́ за́ руку (вн.) — lead (d) by the hand

    бра́ться за́ руки — join hands, take each other's hand, link arms

    брать на́ руки (вн.) — take (d) in one's arms

    держа́ть на рука́х (вн.) — hold (d) in one's arms

    носи́ть на рука́х (вн.; держать на руках) — carry (d) in one's arms

    брать кого́-л по́д руку — take smb's arm

    идти́ по́д руку с кем-л — walk arm in arm with smb; walk with smb on one's arm

    подава́ть ру́ку (дт.) — hold out one's hand (to); offer one's hand (to) (тж. даме)

    я ему́ руки́ не пода́м — I'll never hold out my hand to him

    пожима́ть ру́ку (дт.), здоро́ваться за́ руку (с тв.) — shake hands (with)

    протя́гивать ру́ку (дт.) — stretch out [extend] one's hand (to)

    заложи́ть ру́ки за́ спину — put one's hands behind one's back

    рука́ о́б руку — hand in hand

    ру́ки вверх! воен. (приказ) — hands up!

    тро́гать рука́ми (вн.) — touch (d)

    рука́ми не тро́гать! — please do not touch!

    шить на рука́х — sew by hand

    2) ( почерк) hand, handwriting

    э́то не его́ рука́ — it is not his writing

    3) тк. ед. разг. (блат, знакомство) protection, pull; a friend in high places

    у него́ есть рука́ (в пр.) — he has a pull (in), he has a friend at court

    ••

    рука́ не дро́гнет у кого́-л (+ инф.) — smb will not hesitate / scruple (+ to inf)

    рука́ не поднима́ется (+ инф.) — smb can't bring oneself (+ to inf)

    рука́ ру́ку мо́ет погов. — ≈ you roll my log and I'll roll yours; it's a matter of give-and-take

    руко́й пода́ть отку́да-л — it is but a step (from), it's a stone's throw (from)

    брать по́д руку кого́-л — take smb by the arm, link arms with smb

    брать / взять себя́ в ру́ки — pull oneself together, control oneself

    быть в хоро́ших рука́х — be in good hands

    быть в чьих-л рука́х — be in smb's hands

    быть как без рук (без) — feel helpless (without), be lost (without)

    быть на́ руку кому́-л — play into smb's hands; serve smb's purpose

    быть пра́вой руко́й кого́-л — be smb's right hand

    быть свя́занным по рука́м и нога́м — be bound hand and foot

    в одни́ ру́ки (отпускать товар и т.п.) — per customer

    в со́бственные ру́ки (надпись на конверте и т.п.) — personal; to be given into smb's own hands

    взять в свои́ ру́ки (что-л) — take smth in hand, take smth into one's own hands

    всё из рук ва́лится — см. валиться

    выдава́ть на́ руки (вн. дт.) — hand (d i)

    говори́ть по́д руку кому́-л — distract smb (while smb is doing something)

    гуля́ть по́д руку с кем-л — walk arm in arm with smb

    дава́ть во́лю рука́м разг. — = распуска́ть ру́ки (см. распускать)

    дава́ть ру́ку на отсече́ние — ≈ stake one's life (on)

    дать по рука́м кому́-л — give (i) a slap on the wrist

    держа́ть в свои́х рука́х (вн.) — have (d) in one's hands, have (d) under one's thumb

    знать что-л из ве́рных рук — know smth from a reliable source

    игра́ть в четы́ре руки́ (с тв.) — play duets on the piano [pɪ'æ-] (with)

    из пе́рвых [вторы́х] рук — at first [second] hand

    из рук в ру́ки — from hand to hand

    из рук вон пло́хо разг. — thoroughly bad

    име́ть золоты́е ру́ки — have golden [great; a clever pair of] hands

    как руко́й сня́ло разг. — it vanished as if by magic

    лёгкая рука́ у кого́-л — 1) (о том, кто может принести удачу) he brings luck 2) (о том, кто умело делает что-л) he has a magic touch

    лома́ть ру́ки — wring one's hands

    мара́ть / па́чкать ру́ки (о вн.) — dirty / soil one's hands (on)

    ма́стер на все ру́ки — Jack of all trades

    он ма́стер на все ру́ки — he can turn his hand to anything; he is a Jack of all trades

    махну́ть руко́й (на вн.) — give (d) up as lost / hopeless; give (d) up as a bad job, say goodbye (to) разг.

    на рука́х — 1) (у кого́-л; на попечении) on smb's hands 2) (у кого́-л; при себе) on smb's person 3) (у кого́-л; во владении, в распоряжении у кого-л) in smb's possession 4) ( о библиотечной книге) be out on loan

    на ско́рую ру́ку — off-hand; in rough-and-ready fashion

    наби́ть ру́ку на чём-л — become a skilled hand at smth

    наложи́ть на себя́ ру́ки — lay hands on oneself, take one's own life

    не с руки́ (кому́-л + инф.) — 1) (неудобно, несподручно) it is uncomfortable for smb (+ to inf) 2) ( неприемлемо) it is inconvenient for smb (+ to inf) 3) ( не подобает) it is inappropriate for smb (+ to inf) 4) ( неудобно по времени) it's the wrong time for smb (+ to inf)

    нечи́стый на́ руку — light-fingered

    носи́ть на рука́х кого́-л — adore smb, put smb on a pedestal; неодобр. make a fuss over smb

    отбива́ться рука́ми и нога́ми (от) — fight tooth and nail (against)

    отда́ть в хоро́шие ру́ки (собаку и т.п.) — give (d) to a good home, find a good home (for)

    передава́ть де́ло в чьи-л ру́ки — put the matter into smb's hands

    перепи́сывать от руки́ (вн.) — copy (d) by hand

    переходи́ть в други́е ру́ки — change hands

    по рука́м! разг. — a bargain!; 'tis a bargain! / deal!, done!

    по пра́вую [ле́вую] ру́ку — at the right [left] hand

    под рука́ми — ready to hand

    под руко́й — (near) at hand, within easy reach of one's hand

    под горя́чую ру́ку — см. горячий

    под пья́ную ру́ку — when drunk; under the influence

    пода́ть ру́ку по́мощи (дт.) — lend / give (i) a helping hand

    подня́ть ру́ку (на вн.) — raise one's hand (against)

    пойти́ по рука́м (о женщине) — go from one man to another

    положа́ ру́ку на́ сердце — with one's hand upon one's heart

    получи́ть по рука́м — get one's wrist slapped

    попа́сться в ру́ки кому́-л — fall into smb's hands

    потира́ть ру́ки (от) — rub one's hands (with)

    предлага́ть ру́ку кому́-л — 1) ( даме) offer smb one's hand 2) ( делать предложение) propose (marriage) to smb

    прибра́ть к рука́м (кого́-л) — take smb in hand; ( что-л) appropriate smth, lay one's hands on smth; (украсть тж.) walk away with smth

    приложи́ть ру́ку (к) — 1) ( принять участие) bear / take a hand (in); put one's hand (to) 2) уст. ( подписаться) sign (d), add one's signature (to)

    проси́ть чьей-л руки́ уст. — seek smb's hand in marriage

    пусти́ть по рука́м (вн.) — pass (d) from hand to hand

    разводи́ть рука́ми — ≈ make a helpless gesture, lift one's hands (in dismay)

    развяза́ть ру́ки кому́-л — untie smb's hands, give smb full scope

    ру́ки не дохо́дят (до) — см. доходить

    ру́ки опуска́ются у кого́-л — smb is losing heart

    ру́ки прочь! — hands off!

    ру́ки че́шутся у кого́-л (+ inf) — smb's fingers are itching (+ to inf)

    с рука́ми оторва́ть (вн.) — snatch / grab (d) right up; be passed around

    с пусты́ми рука́ми — empty-handed

    с рук доло́й — off one's hands

    сбыть с рук (вн.) — get (d) off one's hands

    свои́ми (со́бственными) рука́ми — with one's own hands

    свя́зывать / спу́тывать ру́ки кому́-л — tie smb's hands

    сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — be idle, sit by

    сре́дней руки́ — ordinary, average

    схвати́ть за́ руку кого́-л — catch smb red-handed; catch smb in the act

    сходи́ть с рук: э́то ему́ не сойдёт с рук — he won't get away with it

    твёрдая рука́ — a firm hand

    тяжёлая рука́ у кого́-л (больно бьёт) — smb has a heavy hand

    уда́рить по рука́м (прийти к соглашению) — strike hands, strike a bargain

    уме́лые ру́ки — skillful hands

    умыва́ть ру́ки — wash one's hands of it

    ухвати́ться обе́ими рука́ми (за вн.) — 1) ( крепко держать) grab (d) 2) ( немедленно воспользоваться чем-л) jump (at), snatch (at)

    ходи́ть по рука́м — 1) ( передаваться из рук в руки) pass from hand to hand 2) ( вести распутный образ жизни) go from one man to another

    ходи́ть с протя́нутой руко́й — beg (in the streets); be panhandling

    подвора́чиваться / попада́ться по́д руку — 1) ( оказываться поблизости - о предмете) come to hand; happen to be within reach 2) ( случайно встречаться - о человеке) happen along

    Новый большой русско-английский словарь > рука

См. также в других словарях:

  • Золотое сердце — (иноск.) прекрасное, мягкое. Ср. Левинъ... это такая честная, правдивая натура и сердце золотое... Гр. Л. Толстой. Анна Каренина. 1, 17. Ср. Золотое у васъ сердце... А какъ вотъ если, какъ у супруги моей, у Антонины Дмитріевны, вмѣсто сердца… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ПЕРКУССИЯ — ПЕРКУССИЯ, один из важнейших методов исследования внутренних органов. П. состоит в том, что при поколачивании исследуемой области вызывается звук, на основании свойств которого выводят заключение о свойстве органа, лежащего под перкутируемым… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ — ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ, регистрация электрических явлений, появляющихся в сердце при его возбуждении, имеющая большое значение в оценке состояния сердца. Если история электрофизиологии начинается с знаменитого опыта Гальвани (Garvani), доказавшего в …   Большая медицинская энциклопедия

  • НАРКОЗ ОБЩИЙ — НАРКОЗ ОБЩИЙ. Под общим Н. понимают искусственно вызванное глубокое усыпление, при к ром теряется сознание и наступает полная нечувствительность. Н. применяется с целью иметь возможность производить безболезненно разного рода манипуляции, гл. обр …   Большая медицинская энциклопедия

  • Апокалипсис сегодня — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • страдания — СТРАДА´НИЯ название коротеньких народных песенок попевок, главным образом центральной полосы России. Содержание С. любовь; форма С. обычно 16 сложное двустишие. Ритмологически же каждое С. является моностихом, занимающим тактометрический период.… …   Поэтический словарь

  • БЕРЕМЕННОСТЬ — БЕРЕМЕННОСТЬ. Содержание: Б. животных................... 202 Б. нормальная.................. 206 Развитие плодного яйца.......... 208 Обмен веществ при Б............ 212 Изменения органов и систем при Б. ... 214 Патология Б....................… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ОТРАВЛЕНИЕ — ОТРАВЛЕНИЕ. Под отравлением разумеют «расстройства функций животн. организма, вызываемые экзогенными или эндогенными, химически или физико химически действующими веществами, к рые в отношении качества, количества или концентрации чужды… …   Большая медицинская энциклопедия

  • РОДЫ — РОДЫ. Содержание: I. Определение понятия. Изменения в организме во время Р. Причины наступления Р..................... 109 II. Клиническое течение физиологических Р. . 132 Ш. Механика Р. ................. 152 IV. Ведение Р.................. 169 V …   Большая медицинская энциклопедия

  • Священное Писание — На языке христиан С.П. это книги ВЗ и НЗ (см. Библия статья Библия в большей степени посвящена внешним вопросам, в то время как предмет данной статьи изложение понимания Писания). Содержание статьи: I. Основные положения А. Словосочетание… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДЫХАНИЕ — ДЫХАНИЕ. Содержание: Сравнительная физиология Д.......... 534 Дыхательный аппарат............. 535 Механизм вентиляции легких......... 537 Регистрация дыхательных движении..... 5 S8 Частота Д., сила дыхат. мышц и глубина Д . 539 Классификация и… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»